Не віддамо землю олігархам та іноземним багатіям!

Не можу залишатися осторонь і не висловити позицію Партії Пенсіонерів України щодо болючого для українців питання, ініційованого новообраною владою, - зняття мораторію на продаж українських земель сільськогосподарського призначення. Продаж розпочнеться з наступної осені, а недосконалий закон про це затвердять вже зараз. Маємо завадити!

У законі все наче гладко, а люди протестують

Нещодавно в 15-ти регіонах України, в тому числі на моїй рідній Харківщині, відбулися масштабні протести людей, навіть із перекриттям руху на великих автотрасах. Українці виступали проти продажу земель іноземцям. Я особисто також проти цього можливого сценарію втрати нами найціннішого – багатої української землі, яка зрештою може призвести і до втрати державності!

Втім, Кабмін таки підтримав й вже вніс на розгляд Верховної Ради свій законопроект №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». З приводу чого третього жовтня під стінами Парламенту знову відбулася потужна акція протесту. Хоч у Верховній Раді зареєстровано й два альтернативні законопроекти, та марно сподіватися, що їх підтримає монобільшість «Слуги народу».

Щодо урядового законопроекту, то у його тексті не міститься прямої заяви щодо вільного продажу землі іноземним громадянам. Навпаки, декларується пропозиція дозволити купівлю землі громадянам України, юридичним особам, територіальним громадам й державі. Пріоритетне право купівлі землі хочуть надати діючим орендарям, українцям з правом постійного користування ділянками державної і комунальної власності. На що їм навіть нададуть розстрочку з виплатою до 5 років.

Стверджується, що іноземці зможуть отримати землю у власність лише в порядку наслідування за законом. При цьому вони будуть зобов’язані її продати протягом року з моменту набуття права власності.

Така дешева, що іноземці можуть скупити цілі області

Але ж українська законодавча база така недосконала і має стільки шпарин, щоб багаті й можновладні могли повернути закон на свою користь, наче дишло! У цьому весь сенс небезпеки! Адже, мораторій на продаж земель діє з 2002 року. Та протягом цього довгого часу вже третина земель тишком-нишком змінила своїх власників. І це не єдина проблема.

Славнозвісний Держгеокадастр недосконалий й не володіє всією повнотою інформації щодо наявності вільних ділянок землі та переліку її попередніх власників. Проте приховує корупційну складову – за гроші там можна отримати певні довідки. Усе це потребує рішучих перевірок, притягнень винних чиновників та законодавчих змін.

Крім того, залишається неврегульованим питання права кожного громадянина України раз за життя на безкоштовне отримання земельної ділянки розміром до двох гектарів для ведення господарства або кількох соток для будівництва. Вільних земель, за твердженням Держгеокадастру та більшості виконкомів місцевої влади, на всіх все одно не вистачить. Так що зараз можна навіть не поспішати ставати у чергу й готувати запити. Ви ж знаєте, що в існуючий системі далеко не всім учасникам бойових дій можуть надати землю, хоча вони за неї кров пролили! Пропонують у багатьох випадках грошову компенсацію, за прикладом столичної влади.

На цьому корумпованому тлі, грошовиті іноземці – приховані кінцеві бенефіціари українських фірм-юридичних осіб, зазвичай матимуть преференції. Для них земля знайдеться! А нині, приміром, бізнесмени арабських країн настільки багаті, що можуть собі дозволити скупити сільськогосподарські землі одразу кількох чи усіх областей нашої країни. Отже, можемо стати заручниками іноземних монополістів.

Цьому сприяє іще одна вітчизняна законодавчо нерозв’язана проблема – низька вартість оренди й у перспективі вартість землі в Україні. В Європі найнижча вартість одного гектару землі у Румунії – близько 2 тисяч євро, найвища у Нідерландах – майже 68 тисяч євро.

В Україні ж хоч ринку нема, та існує нормативна оцінка земель. Так, за даними Держгеокадастру станом на 1 січня 2019 року нормативна грошова оцінка 1 га землі в розрізі регіонів країни становила від 21,4 тис. грн (близько 60 євро) в Житомирській області до 33,6 тис. грн. (близько 1 тисячі євро) в Черкаській області. Невже і продаватимуть українську родючу годувальницю за такими цінами???

Зустрічав у пресі думки всіляких експертів, що мовляв: от якби сільськогосподарські землі вздовж кордону з Росією були викуплені іноземцями – представниками країн НАТО, то і агресор би до нас не поліз – сто разів би подумав, яку військову відповідь отримав би натомість. Вважаю це безглуздям чи політичним шантажем, адже українська держава вже довела, що, попри все, в змозі себе захистити й власними силами! Уявіть, а якщо б землю викупили китайські інвестори?

Чи продавати землю, має вирішувати громада

Запитань нині значно більше, ніж відповідей. І не думаю, що ситуацію прояснить ліквідація Міністерства аграрної політики та продовольства України й скорочення фахівців, які у цих питаннях все ж таки фахово розбиралися, відслідковували й оцінювали, передусім, важливі економічні процеси, а не політичні!

Минулого літа на виборах я дуже багато спілкувався з мешканцями Харківщини, - об’їхав десятки сіл п’яти районів області. Й усюди люди задавали одні й ті самі питання: перше – як літнім людям виживати на мізерні пенсії, друге - що буде із землею?

Представники новостворених ОТГ висловлювали слушну думку – місцевим громадам потрібно надати право самостійно, приміром на референдумі, вирішувати - продавати чи ні землі, які належать до її меж. Причому дозволити продавати не всю землю, а до 35% земель сільськогосподарського призначення, щоб залучити нового інвестора. Адже у більшості випадків громади в районах гуртуються навколо єдиного великого сільгосппідприємства, яке і роботу дає і сплачує податки до місцевого бюджету. І в разі занепаду цього підприємства може зупинитися життя усього регіону.

Вважаю, українські законодавці, починаючи розгляд надважливого питання відкриття ринку землі, мають спершу усунути усі суттєві недоліки, які дозволяють використовувати тіньові земельні схеми. Та, взявши на себе місію слуг народу, прислухатись до думки саме свого народу - до тих, хто живе на землі, її обробляє і є носієм глибоких національних традицій поваги до землі-годувальниці!

Микола Кукуріка, голова ППУ


Вступити в Партiю Пенсiонерiв України

Членом партії Партії Пенсіонерів України може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах і який визнає програмні документи партії, виконує вимоги Статуту та бере участь у діяльності однієї з партійних організацій. Якщо Ви бажаєте вступити до лав нашої партії, то необхідно: Ознайомитися зі Статутом та програмними документами партії. Надати особисту письмову заяву про бажання стати членом партії до громадської приймальні найближчої партійної організації. Рішення про прийом до партії приймає будь-який статутний орган.Вкажіть своє ім’я, електронну пошту або\та номер телефона для зв’язку з Вами